вулиця Андрія Музичка

Андрій МУЗИЧКА – літературознавець. Кандидат філологічних наук (1958). Навчався на філологічному факультеті Львівського університету (1907-11). У 1916 та 1918 учителював у Тернополі; 1917-18 роках – викладав українську літературу у Ка­м’янець-Подільському педагогічному інституті. У 1919-20 роках працював в Одеському українському учительському інституті, у 1920-30 роках – в Одеському Інституті Народної освіти, де читав лекції з української мови та літератури, новітньої української літератури, української новелістики, української літератури 19-20 ст. Член Одеського наукового товариства при ВУАН (1926-30), співробітник Постійної комісії для видання пам’яток новіт. письменства ВУАН (1927-30). У 1931 заарештований за участь у т. зв. контрреволюційній змові, 1932 звільнений з-під варти із забороною проживання в УСРР. У 1938 році знову заарештований, у 1939 році за звинуваченням в участі в контрреволюційній організації засуджжений до п’яти років заслання. Реабілітований у 1956 році. Вивчав біографію і творчість українських письменників, зокрема Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, Г. Сковороди, Марка Черемшини, М. Коцюбинського.

Назва “ГВАРДІЙСЬКА” є похідною від більшовистських парамілітарних загонів Червоної гвардії, згодом гвардійських частин Червоної Армії та Збройних Сил СРСР, глорифікує мілітарні традиції Російської імперії та СРСР і є російською імперською символікою відповідно до рекомендацій УІНП.