провулок Зої Пасічної

Зоя ПАСІЧНА – майстриня декоративного розпису, народилася в 1947 році на Житомирщині. У 1967-у закінчила Київське училище декоративно-прикладного мистец-тва України (нині Київський інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука). Із 1968-го проживала в Одесі. У 2018 році померла в Одесі. Із 1974 року активно брала участь у тематичних виставках, а з 1997-го розпочалася така ж активна її персональна виставкова діяльність. Творчо й натхненно працювала в жанрі декоративного живопису і розпису. У доробку художниці – десятки персональних виставок у містах України (Одеса, Київ, Канів, Вінниця, Хмельницький…). Її твори зберігаються у фондах музеїв України та приватних колекціях вітчизняних і зарубіжних поціновувачів народного декоративноприкладного мистецтва.

Аполлон СКАЛЬКОВСЬКИЙ – історик, архівіст, чиновник до штату канцелярії генерал-губернатора М. ВОРОНЦОВА в чині колезького секретаря. Титулярний радник, колезький асесор. Найбільшим досягненням на державній службі було присвоєння йому чину таємного радника у 1876 р. Почесний член Одеського товариства історії та старожитностей. Автор багатьох статистичних та історичних праць. В усіх працях послідовно виправдовував імперську політику на півдні України, активно формував міф про “НОВОРОСІЮ” як витвір позитивної російської імператорської влади. Сприймав українське козацтво виключно в рамках офіційної доктрини. Виправдовував ліквідацію Нової Січі, ліквідацію Кримського ханства. Заперечував гайдамацький рух, розглядаючи його як виключно бандитський. Проти поглядів СКАЛЬКОВСЬКОГО різко висловлювався Т. ШЕВЧЕНКО та М. МАКСИМОВИЧ. Один з творців міфу про 02.09.1794, як день “заснування міста”, яким по цей день послуговуються росіяни та Одеська міська рада.

У 1837 році – СКАЛЬКОВСЬКИЙ пов’язав День міста з 22 серпня (2 вересня) 1794 року, коли за однією версією нібито відбувся молебень і почалися роботи з будівництва порту відповідно до рескрипту Єкатєріни II, а з іншої інженеру міста Францу ДЕ ВОЛАНУ надійшла чергова партія матеріалів для будівництва в порту. Ця дата збігається з коронацією Миколи I, який правив у той момент і затвердив її як офіційний день міста. Ймовірно, дату обрали заднім числом, щоб символічно збігтися з важливою для Російської імперії подією – коронацією онука Єкатєріни II. Саме ця дата до цих пір залишається “днем міста”, пропагується росіянами і офіційно святкується місцевою владою (її навіть включили в оновлений проєкт Статуту міста, який навіть у такому вигляді не можуть прийняти вже 3-й рік повномасштабного вторгнення та 10-й рік війни), попри історичну недостовірність.

У рескрипті, на якій спирається російська пропаганда – сама ж імператриця визнає існування міста Хаджибей на місці майбутньої Одеси. Повідомлення про виділення грошей на розбудову порту починається так: “Поважаючи вигідне положення Хаджибея при Чорному морі…”. МІФ: ОДЕСІ біля 200 років, її заснувала Єкатєріна ІІ 14 вересня 1789 року Хаджибей взяли штурмом війська Хосе де РІБАС та чорноморських козаків. Коли де Рібас штурмував Хаджибей, він писав своїй дружині, що йде штурмувати місто. Якщо слідувати версії росіян, російська імперія взяла штурмом те, що заснує тільки через 5 років. Перша згадка про Кочубіїв (згодом Хаджибей) датується 1415 роком і міститься в “Історії Польщі” (Historiae Polonicae) хроніста Яна Длугоша: він повідомив, що тодішній польський король Ягайло, відгукнувся на прохання візантійського імператора Еммануїла та патріарха Євфімія і направив зі свого чорноморського порту Kaczubyeiow (в українській транскрипції – “Кочубіїв”) до Константинополя щедру допомогу у вигляді кількох суден з зерном. .

У книзі Гаррівельта виданій в Амстердамі в 1770 році на 439 сторінці згадується про Koczubi. МІФ: ОДЕСІ біля 200 років, її заснувала Єкатєріна ІІ У Великому історичному словнику Луї Морері, виданого у 1718р. в Парижі на 220 сторінці згадується KOCZUBI. Le grand dictionnaire historique ou le mélange curieux de l’histoire sacrée et profane: qui contient en abregé l’histoire fabuleuse des dieux & des heros de l’antiquité payenne. Chez Denis Mariette , 1718 У розпорядженні Державного архіву Одеської області є план Хаджибейської фортеці, датований 1784 роком. Детальніше про вік Одеси можна дізнатися з численних мап, розміщених у пабліку “ОДЕСІ-600” та працях Тараса ГОНЧАРУКА.