Чому Військово-Морські Сили?
(питання риторичне)
Як з'явилася ця назва?
26.07.2024р. бульвар ЖВАНЕЦЬКОГО перейменовано на честь ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ.
Минуле та контекст
Міхаїл ЖВАНЕЦЬКИЙ – російський радянський письменник-сатирик, народний артист України (1999) та рф (2012) який більшу частину свого життя прожив у Москві. Прийняв громадянство рф. З 1988-2020 роках був художнім керівником Московського театру мініатюр, а у 1990-2020 роках президентом ГО «Всємірний клуб одєсітов», яка зокрема розповсюджувала та підтримувала російсько-радянські міфи про Одесу. Автор сатиричних радянських мініатюр та монологів. З 2000-х років постійний ведучий або гість телепрограм на російських каналах РТР, «Россия-1» та ін.
В основному нагороджувався рф, напр. у 2012 р. з рук В. ПУТІНА отримав звання «Народний артист рф», у 2009 р. Орденом «За заслуги перед вітчизною» IV ст., у 2013 р. ювілейний нагрудний знак Московської обласної думи, у 2019 р. Орденом «За заслуги перед вітчизною» IІІ ст. У квітні 1993 року під час політичної кризи в Росії підтримав Президента рф Б. ЕЛЬЦИНА. Після включення у 2015 році Мінкультом України його у список артистів, які «підтримують територіальну цілісність країни та виступають проти окупації Донецької та Луганської областей» заявив, що «моя публіка, мої концерти – у мене ж в основному уся робота в рф. Я маю все це обдумати. Я весь час якось так займаюсь своєю справою, а мене так чи інакше втягують у політику».
Похований у Москві. На території рф вшанований у пам’ятнику (Ростов-на-дону), меморіальній дошці та музеї (Москва). Отримання ним Орденом «За заслуги перед вітчизною» IІІ ст. з рук в. путіна у 2019 р. спричинило хвилю незадоволення та було негативно сприйнято серед проукраїнської громадськості. Натомість М. ЖВАНЕЦЬКИЙ прокоментував отримання нагороди у відкритому листі, порівнюючи себе з батьком: «И еще раз: мне дали орден за мои рассказы об Одессе, и я его принял. Как мой папа-врач принял в Одессе орден Трудового Красного Знамени. Одесса — моя маленькая страна». В іншому заявив, що “Одеса не Україна”.
У 2014 році знявся у сюжеті пропагандистського телеканалу «росія 1», присвяченому подіям 2 травня 2014 року в місті Одесі, які почалися вбивством та насильством проросійських бойовиків по відношенню до учасників маршу «За єдинство та соборність України» та закінчились їх нищівною поразкою, що донині позиціонується росією, як «трагедія» та «злочин нацистів». У 2019 році відвідав окупований Крим (Євпаторія, Севастополь) та знявся на замовлення пропагандистського каналу «Росія 1» у кінофільмі «Одесский пароход» разом з адептами «русского мира» – Федіром Добронравовим а Михайлом Пореченковим.
