Чому Анатолій БАЧИНСЬКИЙ?
Анатолій БАЧИНСЬКИЙ – народився та все життя працював в Одесі. український історик, археограф, професор кафедри історії ОНУ (1991). Працював за напрямком пов’язаним з історією козацтва й селянства на півдні України у ХІХ ст. Саме з цим напрямком були пов’язані перші наукові публікації й знайомство з архівними документами. Після закінчення історичного факультету Анатолій Діомидович працював науковим співробітником ОДЕСЬКОГО АРХЕОЛОГІЧНОГО МУЗЕЮ (1957-1958р.), і старшим науковим співробітником Державного архіву області (1958-1963), Працюючи в архіві підготував до друку (у співавторстві) путівник по фондах архіву, написавши до нього понад півсотні статей. Одночасно, з 1960 року, він розпочав викладати на історичному факультеті ОНУ імені І. І. МЕЧНИКОВА, на якому потім і пропрацював усе життя. Згодом було оформлено у кандидатську дисертацію “Народна колонізація Придунайських степів у XVIII – на початку XIX ст.”. в якій дослідив питання перебування Буджацької орди на території пониззя Дунаю, історії створення УстьДунайського козацького війська, перебування задунайського й чорноморського козацтва на території межиріччя Дністра та Дунаю. У подальшому питання, пов’язані з історією задунайських запорожців і Задунайської Січі, отримали активний розвиток у науковому доробку А. Д. БАЧИНСЬКОГО: побачила світ монографія “Січ Задунайська. 1775-1828” (1994), яка мала бути підставою для захисту цієї теми у 1995 р. для отримання наукового ступеня доктора історичних наук.
Як з'явилася ця назва?
Минуле та контекст
Митрофан НЕДЄЛІН – уродженець м. Борисоглебськ, Воронезької губернії. Радянський військовий діяч, головний маршал артилерії (08.05.1959), герой радянського союзу, кандидат у члени ЦК КПРС у 1952-1960 роках, депутат ВР СРСР 4- го та 5-го скликань. Делегат ХІХ та ХХ з’їздів КПРС. Під час “громадянської війни” брав участь на боці РСЧА (Червоної Армії) – з березня 1920 по 1923 роки. Член РКП (б) з 1924, у цьому році знову вступив до РСЧА. З 03.1920 по 05.1923р. – учасник радянсько-польської війни, де на боці Польщі брали участь представники ЗУНР та вояки УГА. Брав участь у придушенні Антонівського антибільшовистського повстання з 05.1921 по 04.1922р. У 1937-1939 – брав участь у Громадянській війні в Іспанії, у 1939-1940 на у радянсько-фінській війні. Під час німецько-радянської війни – перебував на вищих керівних посадах в артилерії. Після закінчення війни знову на вищих керівних посадах: член Військової ради, начальник штабу артилерії ЗС СРСР, начальник Головного артилерійського управління Збройних Сил, командувач артилерії Радянської Армії, заступник воєнного міністра СРСР з озброєння, командувач артилерії армії СРСР, заступник Міністра оборони СРСР з питань спеціяльних озброєнь та ракетної техніки та одночасно головнокомандувач ракетними військами стратегічного призначення. Член державних комісій з випробувань ядерної зброї СРСР (08.1953) та з випробувань міжконтинентальної багатоступеневої ракети (1957). Його ім’ям названий Ростовський військовий інститут РВСП та школа у м. Одинцово. У 1998 році МО рф затверджено знак пошани “головний маршал артилерії НЕДЄЛІН”. Помер на Байконурі. Похований у некрополі Кремлівської стіни на Червоній площі у Москві. Отже є особою, причетною до встановлення радянської влади на території України, а також займав вищі керівні посади в органах влади та військових формуваннях СРСР та причетний до реалізації російської імперської політики та особою, яка стала складовою сконструйованого радянською пропагандою “героїчного пантеону великої вітчизняної війни”.
