Чому Георгій ЛИПСЬКИЙ?
Георгій “Кіт” ЛИПСЬКИЙ – український військовий підрозділу «ХИМЕРА» 126-ї бригади ТРО, молодший сержант, командир відділення, громадський діяч, зоозахисник та ековолонтер, співзасновник ГО «ЗАКОН ПРИРОДИ». Двічі отримав поранення, але так і не залишив передову. Представник фанатського руху ФК «ЧОРНОМОРЕЦЬ». Нагороджений орденом «ЗА МУЖНІСТЬ» ІІІ ступеня (Указ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ від № 125/2023 від 02 березня 2023 року).
Як з'явилася ця назва?
26.07.2024р. вулицю ТОЛБУХІНА перейменовано на честь ГЕОРГІЯ ЛИПСЬКОГО.
Минуле та контекст
Фьодор ТОЛБУХІН – росіянин, народився у селі Ярославської губернії, радянський воєначальник, маршал Радянського Союзу. З 10.1918 року в РРЧА, комісар Сандирівської області Ярославської губернії, з 01-07.1919 – військовий керівник Шаготського волосного комісаріата Ярославської області. Служив у штабі 56-ї стрілецької дивізії 7 армії на Північному та Західному фронтах, з 12.1920 – начальник штабу дивізії. Західний фронт РРЧА – оперативно-стратегічне об’єднання військ, яке брало активно участь у радянсько-польській війні 1920 року, та контрнаступальних діях Північно-Західного фронту. На обох фронтах проти більшовистських військ брали участь борці за незалежність України у ХХ ст. (УНР, ЗУНР, УГА). У 03.1921 брав участь у подавленні Кронштадського повстання, а потім у воєнних діях проти фінів біля Карелії (1921-1922). Після протягом 1921-1938 років на керівних посадах у радянських військових формуваннях, зокрема у 1941 році будучи на посаді начальника штабу Закавказького воєнного округу вводив радянські війська в Іран. Звинувачувався Л. МЕХЛІСОМ у провалі при контрнаступі на Керченському півострові. З 02.1943 і далі командувач військами Південного, 4-го Українського та 3-го Українського фронту, які брали участь у боротьбі з борцями за незалежність у ХХ ст. – ОУН, УПА, тощо. З 07.1945 – маршал, командувач Південною групою військ на території Румунії та Болгарії, з 01.1947 – командувач військами Закавказького воєнного округу. Депутат ВР СРСР ІІ скликання (1946-1949). Помер 17.10.1949 року у Москві, прах похований у Кремлівській стіні. Отже є особою, яка стала складовою сконструйованого радянською пропагандою “героїчного пантеону великої вітчизняної війни”, брав участь у встановленні радянської влади на території України, переслідуванні борців за незалежність у ХХ ст. та займав вищі керівні посади у військових формуваннях СРСР.
