Чому Михайло БОЛТЕНКО?
Михайло БОЛТЕНКО – ( 1888, – 1959) – археолог, історик, мовознавець, епіграфіст. Учень Е. Штерна, в археологічних експедиціях якого до стародавньої Тіри та на острів Березань пройшов першу наукову школу. Член Одеського товариства історії і старожитностей (1917). Від 1920 багато зробив для становлення й розвитку археологічних досліджень в Одесі, створення Історико-археологічного інституту, Археологічного музею. Провадив розкопки на Березані, в Ольвії та Усатовому. Вивчивши давньоруські пам’ятки 10-13 ст., дійшов висновку про важливу роль Березані у зв’язках Київської Русі з Візантією, Брав участь у діяльності Трипільської комісії Всеукраїнського археологічного комітету, Одеської філії Всеукраїнської асоціації сходознавства, Одеської комісії краєзнавства при ВУАН ; розробив спец. програму збирання відомостей про пам’ятки місцевих старожитностей (1923).
Працював викладачем класичних мов, історії та іноземних мов в одеських гімназіях (1912-20); заст. директора Одеського археологічного музею (1920-33). За визначні наукові досягнення у вивченні археологічних пам’яток його обрано у 1920-і рр. член-кореспондентом Берлінської Академії наук, 1927 – дійсний член Німецького археологічного інституту. Особливо цінними були його знахідки в Усатовому, де він відкрив пам’ятки кочових племен епохи ранньої бронзи (кін. 3 – поч. 2 тис. до н. е.) – нову культуру, що дістала назву усатівської. Узимку 1934 безпідставно репересований та засуджений на 5 років трудових таборів. Із Далекого Сходу до Одеси повернувся взимку 1939 року. Працював в Істор.-археол. музеї, викладав на історичному факультеті Одеського університету (1939-41). Воєнні роки провів в евакуації. Від 1944 продовжив роботу в музеї та університеті (читав історію первісних суспільств і основи археології), розкопки в Усатовому; перекладав “Історію” Геродота. Реабілітований у січні 1990 року.
Як з'явилася ця назва?
Минуле та контекст
Міхаїл ЛАЗАРЄВ – російський флотоводець та мореплавець, адмірал флоту Російської імперії, командувач Чорноморським флотом. Брав участь у російсько-шведській війні 1808-1809 р. У різні роки командувач 12-го флотського екіпажу корабля “Азов”, начальник ескадри ГЕЙДЕНА, начальник штабу Чорноморського флоту (1832), з 1833 – головний командир Чорноморського флоту та портів, воєнний губернатор Миколаєва та Севастополя. Широко використовується російською пропагандою для прославлення “русского оружия” – у Великому Новгороді на пам’ятнику “1000-ліття росії” серед 129 фігур є його фігура, у 1867 році у Севастополі встановлений пам’ятник, у 1996 році бюст, найменована станція залізної дороги (Лазарєвський район м. Сочі), Севастопольська морська бібліотека, броненосець та ще три великих кораблі ВМС рф, літак Аерофлоту, повітряне судно Аерофлоту, і встановлено бюст, барельєф на станції Ленінградського метро “Балтійська”, пам’ятник у Новоросійську, бюст у Москві на вході до Нахімовського військово-морського училища, меморіальна дошка у м. Володимир, фонтан-пам’ятник у м. Азов, 14.01.2020 ЦБ рф випустив срібну монету номіналом 3 рублі та пам’ятну монету у 1994 році, марки та конверти, район у м. Сочі, смт. Лазарєв у Хабаровському краї, атол у групі островів росіян у Тихому океані, мис у проливі НЕВЕЛЬСЬКОГО, Севастополі, на острові Унімак, де також і риф і річка, бухта та порт, острів в Аральському морі, гірська ланка, гора, льодовиковий купол, тощо.
