Чому Михайло БІЛИНСЬКИЙ?
Михайло БІЛИНСЬКИЙ – український військовий діяч, член центрального комітету Української партії соціалістів-самостійників, контр-адмірал Української Народної Республіки, Міністр морських справ Української Народної Республіки, міністр внутрішніх справ Української Народної Республіки, організатор та командир Дивізії Морської піхоти Директорії Української Народної Республіки. З початком революційних подій організовує Український військово-морський революційний штаб Балтійського флоту. Цей штаб організаційно об’єднав моряків-українців, які служили на Балтійському флоті, активно пропагував ідеї української автономії. Тоді на Балтійському флоті кількість моряків, які вважали себе українцями, становила понад 12 000 осіб. 12 жовтня 1917 року на кораблях зі створеними т.з. “українськими залогами” було піднято український синьо-жовтий прапор. Один з організаторів Українського генерального секретарства морських справ Української Народної Республіки.
За Центральної Ради входив до складу комісії по укладенню мирного договору з Румунією, перебував у Берліні “у справі підписання Берестейського трактату”, як фахівець військово-морських справ. За часів правління гетьмана Скоропадського обіймав посаду помічника начальника Головної господарчої управи Морського міністра. Наказом від 24 квітня 1918 старший лейтенант Михайло Білінський призначений головою комісії “для утворення загальних штатів” Морського міністерства. Після падіння гетьманату 26 грудня 1918 року призначений Міністром морських справ Української Народної Республіки, заступником призначено Михайла Остроградського. Приступивши до виконання обов’язків Морського міністра, М.Білинський спершу наказав командувачу українським флотом В’ячеславу Клочковському підняти на всіх кораблях Військово-Морські прапори України, для чого їх було підтверджено законом УНР. Розпочав активну законотворчу роботу щодо створення твердої правової і організаційної бази національного флоту, намагаючись таким чином за допомогою міжнародного права повернути Україні і флот і його бази. Учасник героїчних Першого та Другого зимових походів армії Української Народної Республіки. Потрапивши в оточення під час Другого зимового походу, не бажаючи потрапити у полон застрелився.
Як з'явилася ця назва?
Минуле та контекст
Амвросій БУЧМА – український актор і режисер, співробітник радянських спецслужб (ЧК). У 1919 році разом із організованим ним театром перебрався до Вінниці, де працював у вінницькій ЧК, зокрема писав про це у своїх мемуарах так: “У ті бурхливі дні я багато часу і сил віддавав роботі у Вінницькій чека. Через декілька місяців Вінницю захопили петлюрівці й білополяки. З групою товаришів я залишився в місті за завданням. Коли вночі прибігли мене заарештовувати, через вікно я вистрибнув у садок і втік зпід самого носа гайдамаків і пілсудчиків. За допомогою знайомого лікаря довелося близько місяця переховуватись у будинку для божевільних… Події і напружена робота підірвали моє здоров’я. Після вигнання білополяків, я був звільнений від роботи в органах ЧК і повністю віддався театру”. Брав участь, як актор у пропагандистських стрічках “Арсенальці” (1925), “Арсенал” (1929), “ЩОРС” (1939) та “Іван ГРОЗНИЙ” (1945).
