Чому Олексія ВАДАТУРСЬКОГО?
Як з'явилася ця назва?
Минуле та контекст
Родіон МАЛИНОВСЬКИЙ – з листопада 1919 року зарахований до Червоної Армії, де воював у період “громадянської війни”. Брав участь у “Громадянській війні” в Іспанії як військовий радник. Член ВКП (б) з 1926 року. В різні роки командувач фронтів – Забайкальського, Забайкальсько-Амурського, Далекосхідного. У травні 1956 року призначений заступником Міністра оборони СРСР – Г. ЖУКОВА на посаду Головнокомандувача Сухопутних військ СРСР. 26 жовтня 1957 року призначений Міністром оборони СРСР, де прослужив до своєї смерті. Член ЦК КПРС з 1956 року (до цього з 1952 року кандидат у члени ЦК КПРС). Депутат ВР СРСР з 1946 року. Є особою, яка стала складовою сконструйованого радянською пропагандою “героїчного пантеону великої вітчизняної війни”.
Був, м’яко кажучи, причетний (займав тоді посаду міністра оборони срср) до Новочеркаського розстрілу 1962 року – воєнного злочину проти мирного населення. При цьому один з генералів – Матвій ШАПОШНІКОВ, відмовився від застосування танків проти демонстрантів за що був репресований. Пізніше було опубліковано мемуари МАЛИНОВСЬКОГО під назвою “Солдаты России”, де навіть з назви зрозуміла орієнтованість МАЛИНОВСЬКОГО. Отже є особою, яка займала вищі керівні посади, як в органах управління та партійних органах, так і військових формуваннях СРСР і безпосередньо причетна до реалізації російської імперської політики, а також глорифікувала її через власні твори.
