вулиця Італійська

Алєксандр ПУШКІН – входить до пантеону “вєлікіх людєй” росії та широко використовується у російській пропаганді, зокрема і на сьогоднішній день. Писав твори, пронизані імперським шовінізмом, зокрема “Клевєтнікам Росії”, “Кавказскій пленнік”, “Он мєжду намі жил”, “Бородинская годовщина” та “Полтава”. Зокрема часто цитована фраза “тиха украинская ночь” походить з поеми “Полтава”, в якій поет ототожнив ворогів царя з “ворогами Росії”, а також заклеймив “зрадником вітчизни” національного героя України Івана МАЗЕПУ. Широко використовується рф та сепаратистськими рухами в Україні під час антидержавних кампаній. Хочемо розвіяти також низку міфів про Олександра ПУШКІНА і Одесу.

МІФ ПЕРШИЙ: Кошти на пам’ятник ПУШКІНУ зібрали самі одесити, а не місцева влада чи російська імперія. Сам текст без приміток опубліковано Ігорем СТАМБОЛОМ в журналі “Український тиждень” за посиланням. СПРОСТУВАННЯ: – У 1889 році лідер одеської української громади Михайло КОМАРОВ, в часописі галицьких народників “ПРАВДА”, під псевдонімом “Хуторянин” опублікував текст, присвячений процесу відкриття та збору коштів на пам’ятник: “3 Одеси (Пам’ятник Пушкіну. Промови на святкованню відслони пам’ятника). Наводимо уривок з цього тексту: “Так саме і Одеса : величезне місто с трьох міліоновим щорічним бюджетом за 10 років ледве збилося на якихсь там 20 тисяч на пам’ятник, та й то, дякуючи великій енергії “славянского благотворительного общества”, котре і до городян не раз покликувало, і само щиро збірало складки, і міську управу частенько турбувало і навіть до ґенералґубернатора за підмогою оберталося, поки сяк-так розгорювалося на ті бідолашні 20 тис. руб.”.

МІФ ПЕРШИЙ: Кошти на пам’ятник ПУШКІНУ зібрали самі одесити, а не місцева влада чи російська імперія. Примірник цієї брошури ви можете побачити в музеї-кав’ярні Петра та Ольги МАНЕЛІС “Стара Одеса”, що на розі провулку КРАСНОГО та вулиці ГРЕЦЬКОЇ. СПРОСТУВАННЯ: Крім того, згадане у статті Михайла КОМАРОВА “Славянское благотворительное общество” у 1890 році видало брошуру під назвою “Открытіе Памятника-Фонтана ПУШКИНУ” з детальним кошторисом збору, з якого видно, що з 19195 руб. 40 коп, 9000 руб. на нього дала одеська дума. 607 рублів 27 коп. зібрали одесити і по підписним листам було зібрано 5074 руб. 71 коп. При цьому міська дума дала на пам’ятник 9000 руб. вже після того, як було остаточно зрозуміло, що зібрати гроші з громади буде неможливо.

По-перше, ПУШКІН не був ні “символом протесту”, ні “противником” імперського режиму. У у своїй творчості він навпаки глорифікував загарбницьку політику імперії, а його “заслання” в Одесу, м’яко кажучи, дуже відрізнялось від заслань реальних противників режиму. МІФ ДРУГИЙ: Пам’ятник ПУШКІНУ спеціально встановили спиною до міської думи – це символ протесту По-друге, пам’ятник поету відкрили у 1889 році на площі “БІРЖОВІЙ”, на якій була розташована будівля біржі. Міська дума ж у 1889 році знаходилась у на бульварі ПРИМОРСЬКОМУ, 7. По-третє, міську думу до будівлі біржі перенесуть лише 1899 року за каденції Павла ЗЕЛЕНОГО, тобто на момент встановлення пам’ятник стояв обличчям як раз до міської думи. Таку тезу озвучував нещодавно і міський голова Одеси Геннадій ТРУХАНОВ і часто можна почути як від одеських гідів, так і від російських пропагандистів.

Пам’ятник поету не знаходиться під “особливою охороною ЮНЕСКО”, оскільки єдиним таким пам’ятником є пам’ятник Дюку де РІШЕЛЬЄ, який єдиний, як персоніфікований пам’ятник, описаний у Номінаційному дос’є (зокрема див. розділ 2. А “Description of nominated property” (с. 42-83, 51-52) МІФ ТРЕТІЙ: Пам’ятник ПУШКІНУ – це всесвітня спадщина ЮНЕСКО і пам’ятка культурної спадщини, яка охороняється законом Саме за поданням МІНКУЛЬТУ, як уповноваженого органу з питань охорони культурної спадщини (у т.ч. всесвітньої спадщини) КАБМІН своєю Постановою №1186 від 10.11.2023р. вилучив пам’ятник ПУШКІНУ, як пам’ятку національного значення з Держреєстру нерухомих пам’яток України