площа Менделе Мойхер-Сфоріма

Ме́нделе Мо́йхер-Сфо́рім (справжнє ім’я Шолом Яків (Шолем Янкев) Бройде, згідно з паспортом – Соломон Мойсейович Абрамо́вич) – видатний єврейський письменник, громадський діяч, просвітник, засновник нової єврейської літератури. Класик літератури їдишем та івритом. радив єврейським письменникам відмовитися від велемовності і сам писав простою і зрозумілою мовою про реальне життя, вчив добру. Незабаром прийшов до переконання, що до народу слід звертатися на народній мові, і став писати майже виключно їдишем. У 1862 р. А. Цедербаум, редактор солідного івритського альманаху (המליץ‎) “га-Меліц” став видавати в Одесі додаток “для простих людей” – газету їдишем “Кол Мевассер” (מבשר קול). Там з листопада 1864 р. по лютий 1865 р. друкувалася повість Абрамовича “Дос клейне менчеле” (“מענטשעלע קליינע דאס”), окреме видання – Вільно, 1866; де вперше з’являється персонаж на ім’я Менделе Мохер Сфорім, який став псевдонімом письменника. 1864 р. вважається початком сучасної єврейської літератури.

Після публікації драми “Ді таксе” (“טאקסע די”), яка розповідає про експлуатацію єврейської бідноти міськими можновладцями Бердичева, був змушений переселитися до Житомира. Повість “Фішке дер Крумер” (“דער פישקע קרומער”)’ про життя бродяги єврея, перероблена в роман (1888), інсценування якого в 1890-х рр. було популярним в єврейських театрах. У 1881 р. переселився до Одеси, отримавши там посаду завідувача реформованої єврейської школи. Після шестирічної перерви в літературній творчості з 1877 р. (смерть дочки і арешт сина), написав п’єсу (“Дер призив”, П., 1884) (“פריזיוו דער”), в якій автор висміював містечкових багатіїв, які відкупають від рекрутського набору своїх дітей. Під впливом погромів 1880-х р. ММС, знову звернувся до давньоєврейської мови, написав кілька повістей і оповідань, які поряд з іншими увійшли в перше повне зібрання творів івритом в трьох томах (Краків-Одеса, 1909-12). У цих творах він працював над новим івритом, використовуючи мовні норми на всіх етапах його розвитку – біблійному, талмудичному та середньовічному. який використовувався в прозових творах івритом до 50-х рр. 20 ст.

Лєв ТОЛСТОЙ – один з найбільш відомих російських письменників, який у власних творах глорифікував “величие русской души” та протиставляв її західному світу. Широко використовується у російській пропаганді. В Одесі був лише проїздом у 1854 році. Показово, що пам’ятник письменнику на колись однойменній площі встановлено на честь “50-річчя Вєлікого Октября”. Станом на 2022 рік в Україні було понад 300 топонімів на честь Льва ТОЛСТОГО.