«Донбас, Харків, Київ, Дніпропетровськ, Одеса – оце й острови, де треба йти до бою з певним пропагандивним озброєнням. І тому ми вийшли з заложення, що краще, коли наші пропагандисти не будуть розчаровуватись в праці, а набиратися бадьорого оптимізму. Тим самим будуть з більшою вірою в перемогу дальше працювати для добра Справи» – з агітаційних матеріалів ОУН, 1942 рік.
«Яка велика ваша трупа! Скільки ж то в Одесі українського населення?» – віце-прем’єр румунського уряду СІНІКЛІЮ
«Та все населення Одеси – українське» – директор Українського театру Степан БОНДАРЧУК.
1942 рік.
Як одесити доєднались до руху боротьби за незалежну та вільну Україну в часи Другої Світової війни? Чому одесити не обирали між окупаційними режимами та йшли боротися за свою державу, незалежність якої перервали більшовики на початку ХХ століття? Що було з українською ідентичністю в роки румунської окупації?
Відповідь на ці та інші питання надає у своєму науковому дослідженні «Українська національна ідентичність в Одесі у період Другої Світової війни» доктор історичних наук Олександр МУЗИЧКО, який презентував його та поспілкувався з присутніми студентами, науковцями, культурними діячами та пересічними одеситами, які виявили бажання відвідати захід.
Дослідження
