проспект Князя Ярослава Мудрого

Великий Київський князь, під час правління якого Русь досягла найвищого розквіту. Видатний державний діяч і політик. Період правління князя Ярослава Мудрого вважається епохою величі Русі. Саме в цей час Русь досягла зеніту своєї могутності і стала в один ряд з найбільш потужними європейськими державами. Ярослав розширював кордони Русі, активно займався будівництвом. При ньому побудовані Золоті ворота, Храм Святої Софії. Так само, як і його батько, князь Ярослав розбудовував столицю. Князь також засновував і нові міста у віддалених куточках Русі, наприклад, Ярославль. Продовжив будівництво “Змійових валів”, розпочате батьком і пересунув південні кордони Русі на річку Рось. Він зміцнював міжнародний авторитет держави, сприяв розвитку освіти і мистецтва, затвердив перший юридичний документ – збірник законів “Руська Правда”, створив першу школу при Софії Київській і першу бібліотеку в Києві.

Валентин ГЛУШКО радянський інженер, основоположник радянського ракетного двигунобудування, академік АН УРСР (1958), АН СРСР (1958), член ЦК КПРС у 1976-1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7-11 скликань. Лауреат Ленінської премії, двічі лауреат Державної премії СРСР.

До 1940 року працює в конструкторській групі 4-го Спецвідділу НКВС (так званій “шарашці”) при Тушинському авіамоторобудівному заводі № 82 у 1940 році Глушко був переведений до Казані, де він продовжує працювати у статусі головного конструктора КБ 4-го Спецвідділу НКВС при Казанському заводі № 16 з розробки допоміжних літакових РРД РД-1, РД-1ХЗ, РД-2 і РД-3. 27 серпня 1944 року за рішенням Президії ВР СРСР був достроково звільнений зі зняттям судимості (15.08.1939 року засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР на 8 років, проте залишений працювати у технічному бюро), у 1955 році реабілітований. На його честь встановлені бюсти у м. Байконур, пам’ятники у м. Москва та Хімках, названі вулиці на його честь у м. Москва, Казань, Калуга, Хімки, Байконур, проїзд у Санкт-Петербурзі, літак компанії “АЕРОФЛОТ” та музею космонавтики та ракетної техніки у Санкт-Петербурзі. У 2008 році Банк росії до 100-річчя до дня народження В. ГЛУШКО випустив у серії “Видатні особистості росії” срібну пам’ятну монету номіналом у 2 рублі.

Під час слідства В. ГЛУШКО надав недостовірні покази (обмовив) Сергія КОРОЛЬОВА у результаті чого останній був арештований та засуджений до 10 років таборів за ст. 58 КК СРСР “Контрреволюційна діяльність” (С. УОКЕР “Перший. Нова історія ГАГАРІНА та космічних перегонів (Stephen Walker. Beyond: The Astonishing Story of the First Human toLeave Our Planet and Journey into Space/ – М: Альпина нон-фикшн, 202. – с. 578, також Інтерв’ю з радянським льотчиком О. ЛЕОНОВИМ “З небес на землю” у виданні “Совєршенно сєкрєтно” (№ 9/2012).

Напротивагу цьому, перебуваючи в аналогічних умовах Академік КОРОЛЬОВ після звільнення залишався науковцем та не робив політичної кар’єри – водночас ГЛУШКО після плідної співпраці з органами державноїбезпеки зробив стрімку політичну кар’єру в СРСР, тобто безпосередньо доклався до реалізації російської імперської політики. Упереджуючи твердження щодо питання внеску даної особи у науку, варто відзначити, що ціла низка радянських політичних та діячів науки зробили певний внесок у науку СРСР, однак у будь-якому випадку вони не можуть залишатися у публічному просторі. До прикладу, загальне керівництво Радянським атомним проєктом здійснювали Лаврентій БЕРІЯ – Голова НКВС (1938-1945), Генеральний комісар державної безпеки СРСР (1931-1938) та Ігор КУРЧАТОВ, топоніми на честь яких наразі масовоприбираються з публічного простору.